Відпустка вдалась!

Зазвичай відгуки пишуться або коротенькі (якщо все сподобалось), або дуже довгі (коли не сподобалось все). Спробую зламати тенденцію і напишу розгорнутий відгук, враховуючи, що мені все сподобалось дуже і це не дарма один із найкращий турів в АккордТуру.

14 днів — це як зміна у таборі. Незнайомі люди стають друзями, бо кількість спільних емоцій зашкалює. Взагалі, я вважаю, що нам пощастило з усіх сторін — супроводжувала групу Наталя Нікіфоренко, і реально зрозуміти, скільки вона зробила, можливо, коли оглядаєшся на минулі 14 днів — все злагоджено, чітко, поселення швидкі, таймінг витриманий, настрій підтримувався на високому рівні =) І взагалі, Наталя прекрасна людина і шалено любить подорожі, тому поїхати з нею в тур — це половина успіху, по хорошему заздрю її майбутнім туристам!

Автобус в турі — це як будинок на колесах. І з водіями нам теж дуже пощастило. Надія та Андрій — і водії профі, і люди класні. Скільки було веселих жартиків цими днями, а як вони проводили автобус вузенькими серпнатинами — ну в саме серденько! Я багато їздила з різними водіями, тож, маю з чим порівняти, і тому Надії та Андрію віддане моє серце тепер назавжди =)

Тепер до туру. Важливий дисклеймер — якщо ви не знаєте, що таке автобусний тур, не обирайте «Полуницю з портвейном» як свій дебют. Бо цей тур створений все ж для досвідчений туристів, які їздили у більш коротенькі тури. В «Полуниці» кожен день — це маленьке життя, класна пригода і багато нових емоцій. Але, і досить багато втоми, великі відстані переїздів. Для мене в автобусному турі дорога — це частина подорожі, я люблю відчувати рух, зупинятись на заправках, дивитись у вікно. Я фільмів в турі подивилась більше ніж за останні пів року! Тому, пам’ятаємо — 10 000 км (в обидві сторони), їх треба проїхати.

В «Полуниці» варто брати всі додаткові екскурсії, вони правда достойні. Перший день — транзитний, скільки подорожуємо, досить рідко вдається потрапити на оглядову екскурсію в Польщі. Це зрозуміло, на кордоні черги ніхто не відміняє, і хоча нам вдалось пройти менше ніж за 6 годин, але все одно, у Вроцлав ми не поїхали, і одразу попрямували до першого готелю.

День другий — Ерфурт. З першого погляду враження не справив, але дуже швидко виправився =) Місто виявилось затишним і дуже красивим, я б повернулась туди на повний день колись. Екскурсовод Сергій дуже запам’ятався, він цікаво розповідав, тому, гарне враження від Ерфурта — також його заслуга.

День третій — місто, де стратили Жанну Д’арк Руан. Я тут не об’єктивна, адже обожнюю Францію і, хоч була в Руані вдруге, вдалось насолодитись. А от додаткова екскурсія у нас була в Етрета, і це був перший визначний момент подорожі. Коли ми йшли від парковки до пляжу і побачили ці алебастрові скелі — перехопило дух. Не тільки встигли піднятись і помилуватись Ла-Маншем з гори, а ще й помочили ніжки в воді. В Етрета я теж колись обов’язково повернусь, аби провести на березі кілька днів. Це насолода для очей!

День четвертий — восьме диво світу Мон-Сен-Мішель. Наш гарний таймінг був на користь, бо ми приїхали рано, туристів майже не було, і ми встигли побачити фортецю навіть під час приливу. Екскурсія цікава, вільного часу було навіть трошки більше ніж потрібно (ми не мали бажання їсти саме там, тож, встигли два рази обійти все, і самостійно дістатись до нашого автобусу), але це знову таки відчуття власні. Після того ми поїхали в місто корсарів Сен-Мало, там мали змогу познайомитись з океаном і поплавати. Коли будете їсти на пляжі — готуйте половину для чайок, вони тут реально потужні! =)

П’ятий день — Бордо. Це було перше моє знайомство, місто сподобалось. А потім додаткова екскурсія на дюну Піла, і це ще одна природня атракція, яка нікого не залишила байдужим. Спочатку ми поїхали на дегустацію устриць та креветок у Аркашон (смачно, їдьте!), а потім забрались на гору великої пісочниці. Вид зверху погляд перехоплює, а потім ще й можливість поплавати в заливі океану! Вода була як прохолодна винагорода за палюче сонце дюни. Порада — не забувайте про сонцезахисний крем, як це зробила я, і краще дуже потужний! Бо у нашій групі носики погоріли в усіх =)

День шостий — довгий переїзд і ми в Лісабоні! Це моє перше знайомство з Португалією, тому порівнювати не було з чим. Нам знову пощастило — це не тільки була п’ятниця, ще й святкування дня міста. Тож, Лісабон ми побачили в його найкращих фарбах, з танцями, з гарним настроєм. Я закохалась, тепер мій любий Париж має конкурента =)

День сьомий — екватор туру і Порту. Це місто зовсім інше, не таке, як Лісабон. І було максимально спекотним, але від того враження не спортились. У вільний час ми поплавали на кораблику, і це був не тільки порятунок від палючого сонця, але й можливість подивитись на місто з води.

День восьмий — Обідуш, Назаре, Томар Фатіма. Три дуже різні міста, кожне потрапляє в серце. Обідуш — тихе, дуже затишне португальське містечко «як з картинки». Назаре — океан у своїй найбільшій силі. Вода холодна, але потижність прибійної хвилі це найкраще, що я бачила. Після ми поїхали до фортеці тамплієрів, доторкнутись до історії. Фатіма — святе «намолене» місце. Ми були тут надвечір, голосно говорити не хотілось, кожен думав щось своє. Але головне, думаю, всі загадували нашу перемогу.

День дев’ятий — край світу, буквально. Знову завдяки ідеальному таймінгу ми приїхали на мис Рока поки там не було багато туристів. Всі встигли зробити фото, насолодитись краєвидом і попрямувати далі. Заїхали погуляти в Сінтру, після того покупались в океані в Кайкайші. А враховуючи, що у нас була нова, трохи змінена програма, і ми жили в самому Лісабоні (20 хвилин на таксі від центру), ввечері ми ще встигли на коротеньке побачення з вечірнім Лісабоном (таксі від готелю 9 євро, і воно того вартує!).

День десятий — ранній виїзд в Іспанію. Ранній — це правда ранній, о п’ятій ранку. Але, завдяки цьому в Мадрид ми потрапили вже пообіді. В Мадрид я обов’язково повернусь, але на це місто треба кілька днів, а не кілька годин. Красиве, має що показати — це точно не вміститься в оглядову екскурсію. Це був пробник, так би мовити =) Мені сподобалось, тож, вартувало свого. Далі ми поїхали в Толедо. І маю зізнатись, коли ми планували тур, я думала в Толедо не їхати, але через зміни в програмі, ця екскурсія була як саме собою зрозуміло (ті, хто не поїхав в Толедо, залишались у ТЦ). І це місто мене вразило, воно справді як з картинки, тож, обов’язково не пропустіть!

День одинадцятий — Андорра. Країна, що сховалась в горах, і дала нам трошки на неї подивитись, а потім увімкнула потужну зливу =) Після спеки Португалії та Іспанії ми всі змерзли, але це шопінгу не завадило. За парфумами однозначно сюди, і за гарними краєвидами теж. Нам не сильно пощастило, коли ми їхали далі, бо одну з доріг перекрили на ремонт і ми мали трошки покружляти, але те, як наші водії віртуозненько провезли нас — додаткова атракція (навіть ніхто не захитався! =) Проте, втратили трошки часу, тож приїхали в готель пізно.

День дванадцятий — група проголосувала за французький Аннесі, і це ще одна перлинка цього намиста! Настільки красиве місто, що обов’язково хочеться потрапити сюди ще. Невеличке, гарне, з видами на горе і на дуже красиве озеро — не пожалкуєте.

День тринадцятий, передостанній — Страсбург. Ми колись тут вже були, але це була приємна зустріч з вже знайомими краєвидами. В Кольмар ми не поїхали, бо там були (але це дуже гарне місто, тож, хто не був — не пропускайте!). А ми просто погуляли, мали достатньо часу на шопінг та просто час для споглядання.

День чотирнадцятий — нам запропонували прогулку на кораблику у Празі, і наша група таки зібралась, і це був класний фінальний акорд цєї подорожі. Вина випили, поїли, насолодились хорошою погодою, наробили купу фото і заряджені поїхали на кордон.

Загалом, це був дійсно класний тур. Класні люди, позитивна атмосфера. Ніхто ніде не загубився, всі вчасно приходили, і всі були такі позитивні — вважаю, це була дійсно ідеальна група для подорожі! А фізична втома забувалась вже по дорозі додому, але кількість фото і емоцій заряджають. Ми живемо в дуже непростий час, тож, якщо маєте можливості, то обов’язково подорожуйте. Після такого перезавантаження мозок починає працювати інакше, речі виглядають вже новими, думки конструктивні приходять. І вже наступна подорож в голові планується =)